«Робота „Хлопчик з жабою“ — раритет, який нікого не залишає байдужим», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Сьогодні діти зростають у тісній взаємодії з ґаджетами. Й, на жаль, спілкування з природою стає дедалі менше. Особливо у малечі, що зростає у мегаполісах. Дослідження показують, що сьогодні діти проводять на свіжому повітрі набагато менше часу, ніж їхні батьки, коли були школярами.

Спілкування ж з природою надзвичайно важливе для дітей. Воно розвиває світогляд, підвищує стресостійкість, формує емпатію та відповідальність. Дефіцит спілкування з природою може призводити до різноманітних психологічних проблем.

Отож, сьогоднішня тема — «діти та природа» у вітчизняній порцеляні.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про колоритні роботи у творчому доробку українських фарфористів.

«Роботи митців показують безтурботність і чарівність дитинства»

— Природа формує естетичне ставлення дитини до навколишнього світу та дає глибоке його розуміння, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Тема «дитина і природа» майстерно втілена українськими митцями у порцеляні. Їхні роботи символізують безтурботність, радість і чарівність дитинства. Ось, наприклад, фарфорова статуетка роботи митця Миколи Бобіка «Хлопчик з метеликом» висотою дванадцять сантиметрів. Вона показує дитячу безпосередність і любов до природи. Статуетка зображає хлопчика, який уважно розглядає метелика, що сів на його долоню. Вираз обличчя дитини передає зацікавленість, а поза хлопчика додає композиції реалістичності. Хлопчик одягнений у легкий літній костюм. Ця витончена порцелянова робота є зразком фарфорового мистецтва, відзначається акуратним промальовуванням деталей та художньою виразністю. Вона широко тиражувалася Полонським заводом художньої кераміки і є однією з моїх улюблених, адже неначе повертає мене у дитинство.

ВІДЕО ДНЯ

М. Бобік. «Хлопчик з метеликом». Полонський завод художньої кераміки. 1964

— Хто ще з українських митців створив роботи на цю тему?

РЕКЛАМА

— Неймовірні роботи є у творчому доробку видатного скульптора Владислава Щербини. У кожній статуетці ретельно опрацьовані вирази обличчя та пози. Його робота «Хлопчик з жабою» — раритет, який нікого не залишає байдужим. Хлопчик сидить на камені — очевидно, біля водойми. Він одягнений у червоні шорти з грибочками, на ногах — сандалі. Хлопчик з цікавістю спостерігає за жабкою. Це одна з перших робіт Владислава Щербини на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Висота її — 15 сантиметрів.

В. Щербина. «Хлопчик з жабою». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1956

«Владислав Щербина казав, що, коли занурюється у творчий процес, відчуває себе, як у раю»

— Яка краса! Вже на початку творчого шляху було очевидно, що Владислав Щербина — геніальний скульптор. Коли я з ним спілкувалась, він розповідав, що його запрошували працювати на знамениту французьку фарфорову мануфактуру у Севрі. Проте він відмовився через те, що був вже у віці, хоча й жалкував, бо на цій мануфактурі творив легендарний Фальконе.

— Владислав Щербина прожив дев’яносто років. Його доля була непроста, ще у юні роки він пройшов через важкі випробування. Практично до останніх днів Владислав Щербина продовжував створювати красу. Казав, що, коли занурюється у творчий процес, відчуває себе, як у раю. Видатний митець створив одну з найбільших в Україні колекцій малої пластики. Ось ще одна геніальна його робота «Хлопчик з жуком». Але її зображення, на жаль, залишилося лише на світлині.

РЕКЛАМА

В. Щербина. Хлопчик із жуком. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1956

— Ще один шедевр у фарфорі! Шкода, що робота не збереглась. Фарфор — матеріал тендітний. Саме тому, наприклад, на знаменитій порцеляновій мануфактурі у Майсені зберігаються форми усіх статуеток, створених протягом кількох століть існування мануфактури.

— Зберігати творчу спадщину митців справді дуже важливо. Адже це вітчизняна історія мистецтва. На жаль, із сімнадцяти українських фарфорових мануфактур не залишилось жодної. Та, на щастя, роботи збереглись у музеях та приватних колекціях. Дуже важливо проводити виставки та показувати поціновувачам порцеляни неймовірну красу сервізів, ваз, статуеток. Особливо важливо доносити це до дітей та юнацтва, формуючи хороший смак та розширюючи світогляд.

— Чи втілена тема «дитина та природа» у посуді?

РЕКЛАМА

— У моїй колекції є фаянсова тарілка, прикрашена декольною ілюстрацією. Вона виконана в ретростилі й нагадує європейський дитячий посуд першої половини XX століття. В центрі композиції зображена дівчинка в сукні з квітковим візерунком. На її обличчі водночас здивування та захоплення. Дівчинка стоїть серед високих квітів. Поруч із нею великий жук з тростиною, що додає зображенню казковості. По краю тарілки бачимо квіткові візерунки. Уявляю, як цікаво було дітям їсти з такої тарілочки. Вона має досить слідів часу та потертостей — певно, не одне покоління виросло за час її використання.

За малюнком Галини Головіної випускалася дитяча тарілка Будянського фаянсового заводу. 1953

Має колекційну та естетичну цінність і статуетка мисткині Інни Коломієць. Дівчинка поливає квіти з маленької лійки. Фігурка виконана в класичному стилі фарфорової пластики XX століття та відзначається тонкою деталізацією, що є характерною для порцелянового мистецтва. Колірна гама витримана в м’яких пастельних відтінках — блакитному, світло-коричневому, білому, з ніжними золотистими акцентами. Зверніть увагу, з якою любов’ю дівчинка поливає квіти. Вона робить це дуже старанно, розуміючи, що рослини хочуть пити. Ця статуетка дарує стільки позитивних емоцій! А чи є у вашому домі статуетки, що оспівують любов людини до природи? Чи знаєте ви їхніх авторів та час створення? Можливо, з такої фігурки почнеться ваш інтерес до порцеляни або навіть колекція…

І. Коломієць. «Дівчинка поливає квіти». Полонський ЗХК. 1956

Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про великодній порцеляновий посуд, створений українськими митцями.

Фото з альбому Карпінської-Романюк

Фото у заголовку В. Щербина. «Хлопчик з жабою». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1956

Источник